slide01

Програма захисту українців (програма ВО "Свобода" на парламентських виборах 2007 року)

Автор  П'ятниця, 01 серпня 2014 20:45

Програма захисту українців

(програма ВО "Свобода" на парламентських виборах 2007 року)

Вступ

"Програма захисту українців" - це чіткий план невідкладних першочергових кроків. Без цих кроків швидкий рух вперед - неможливий. Неможливий жодний "прорив" і ніяке "покращення життя вже сьогодні". Не наважившись на ці кроки Україна продовжуватиме балансувати над прірвою, як це триває з 1991 року - між самостійністю і новим "саюзам", між українською мовою і "двуязичієм", між єдністю держави і сепаратизмом, між жебрацтвом мільйонів і блиском мільйонерів, між страшним "вчора" і непевним "завтра", між універсалами і меморандумами.

Раз і назавжди вирішити наболілі питання - це означає закласти надійний фундамент під майбутнє. Відкласти це "на потім" - значить будувати Україну на піску.

"Програма захисту українців" є цінною також тим, що писалася не партійними функціонерами і не найманими піар-технологами. Вона творилася впродовж сотень і сотень зустрічей у всіх регіонах України, починаючи з липня 2004 року. До сих пір на адресу "Свободи" надходить величезна кількість листів з пропозиціями. Десятки тисяч українців взяли участь в обговоренні проекту Програми, дискутували щодо її змісту і вносили свої поправки і доповнення.

Жодна програма не зазнавала такого широкого обговорення. Фактично "Програма захисту українців" - це юридичне оформлення прагнень і болю українців з усієї України". Це створена самим народом програма свого порятунку. Прості заходи, зрозумілі кроки: вирішення історичної справедливості, захист мови, гарантія енергетичної, інформаційної та збройної безпеки, соціальна і національна справедливість.

В Україні є все. Не має лише національної еліти у владі, здатної діяти. Діяти передусім для народу, який дав цій країні ім'я.

Геноцид українців у ХХ ст. Подолання наслідків та відновлення справедливості

Ми, українці, - нація, яка пережила геноцид. Тільки одним Голодомором у 1932-33 роках нелюдський московсько-большевицький режим знищив понад 7 млн. українців. Для тих, хто відмовляється усвідомити розміри цього злочину: це так, якби сьогодні впродовж року виморили голодом геть усе населення найчисельнішої області - Донецької. Причому заразом з сусідньою Луганською.

Це геноцид, який за кількістю жертв і жорстокістю не має аналогів в історії. Поки українські діти мучилися у голодній агонії, а збожеволілі від болю люди їли своїх родичів, комісари підраховували кількість відібраного хліба.

Це геноцид, який за змовою мовчання не має аналогів в історії. Світова громадськість тоді мовчала. В той час, коли Кремль намагався стерти українців з лиця землі, світові демократії встановлювали з СРСР дипломатичні стосунки. Україна була залишена сам на сам з величезною сталінською машиною вбивства. І ніхто у світі, жодна держава, жодна нація не прийшла нам на допомогу.

Але Голодомор, хоча й найстрашніший, проте не єдиний злочин Москви проти нашої нації. За підрахунками експертів за якихось сім десятків років окупаційний режим потрафив знищити близько 20,5(!) млн. українців. Зокрема кількома голодоморами, масовими розстрілами, депортаціями. Це все одно, що з мапи Європи за цей же термін зникло б геть усе населення наприклад Австрії, Бельгії і Македонії станом на 1 липня 2002 року. Чи не вважалося б це злочином проти людства?

Хто забуває своє минуле, приречений його повторити. В ім'я мільйонів невинно замордованих ми маємо донести світові правду, змусити світ пам'ятати, щоби таке ніколи не повторилося.

Геноцид - це не лише величезні людські втрати, це ще й духовна і психологічна травма всього народу. Чимало українців вирішили, що бути собою - значить постійно ризикувати життям, здоров'ям, свободою, дітьми. І вони переписувалися у безпечнішу національність, переходили на безпечніший "язик". Травма тим більше руйнівна, що задавнена десятиліттями замовчування. Єдиний спосіб вилікувати цю травму - відкрито говорити про неї, прямо називати її причини, організаторів, цілі, які перед собою ставили кремлівські нелюди.

Дехто каже: "Перегорнімо сторінку!", - мовляв не треба ворушити минулого, геноцид був давно, думайте про майбутнє... Таким ми відповідаємо, що минуле - це не вагон, який можна відчепити і їхати далі. Минуле - завжди з нами, і сьогодення є продовження минулого, так само як завтра виросте із нинішнього дня. А злочини проти людяності терміну давності не мають. А якщо комусь не подобається, що ми, українці домагаємось свого, то хіба нам, українцям - зважати на таких? Не секрет, що в Україні та у одній сусідній державі існують сили, які заперечують право нашої нації на існування. Чи нам боятися образити почуття ідейних нащадків комісарів?

150 літ тому літератор написав вірш. Там були такі слова: "Ой, українець просить не много...". Прийшов час припиняти просити. Прийшов час вимагати.

Добитися від Верховної Ради України, ООН, Європарламенту, Парламентів країн світу визнання геноциду українців у ХХ ст. (20,5 млн. знищених) злочином проти людства.

Провести публічний судовий процес над комунізмом. Добитись у судовому порядку заборони комуністичної ідеології як людиноненависницької, що завдала невиправної шкоди українському народові.

Ліквідувати і заборонити використання знущальних щодо українців імперсько-більшовицьких символів, пам'ятників та назв на честь катів України.

Створити спеціальну слідчу структуру для розшуку катів, які нищили українців, і притягнути їх до відповідальності.

Вимагати від Москви офіційного вибачення та компенсацій за геноцид українців. Добитися від Росії повернення заощаджень громадян (83 млрд. крб. станом на 1991 р).

Виплатити компенсації репресованим українцям та їхнім дітям на суми не менші, ніж постраждалим від Голокосту.

Надати статус депортованих з усіма соціальними гарантіями українцям Кубані, Холмщини, Надсяння, Підляшшя, Лемківщини, що насильно виселені з рідних земель.

Надати мешканцям регіонів України, що постраждали від техногенних забруднень, статус, прирівняний до чорнобильців.

ОУН-УПА. Визнання та вдячність

Більше трьох століть стогнала Україна під ігом московських царів та комісарів. Більше трьох століть вів наш народ боротьбу за незалежність. І в усі часи Москва кожного, хто стверджував право України на свободу, іменувала "бандітом" або "ізмєнніком". Так триває від часів Мазепи до наших днів.

Вояки ОУН-УПА 65 років тому стали на святу боротьбу за свободу Вітчизни. Вони не воювали ні під Краковом, ні під Саратовом. Вони залишили сім'ї, теплі домівки, щоб захистити свій народ від окупантів всіх мастей. В них було мало шансів на перемогу, але це їх не спиняло. Вони пройшли бої і концтабори, і лише непохитна віра у незалежну Україну надавала їм сили.

Сьогодні те, про що мріяли покоління українців, і чого так боялася Москва - Незалежність України - стало фактом. І це наше право, наш святий обов'язок шанувати тих, хто віддавав життя за цю Незалежність.

Нам кажуть: "Це розколює суспільство!", - мовляв дехто проти визнання ОУН-УПА, питання "не на часі"... Ми відповідаємо, - проти УПА виступають ті самі сили, що й проти визнання Голодомору геноцидом. Ті самі, що виходять на вулиці з портретами Сталіна і ставлять пам'ятники Єкатєрінє Втарой. Ті самі, що відкрито служать Москві. Вони демонструють зневагу і ненависть до українців. Вони відкрито заперечують наш народ. Чи мусимо ми рахуватися з їхньою думкою?

Визнання вояків ОУН-УПА борцями за незалежність стане виявом історичної справедливості. Це буде торжеством правди над наклепами, пам'яті над забуттям. Бо сила - в правді. І правда переможе наперекір усім запіненим українофобам.

Визнати вояків ОУН-УПА учасниками національно-визвольної боротьби за державну Незалежність України.

Надати ветеранам ОУН-УПА належні пільги і компенсувати недодані за 16 років Незалежності.

Поширювати правду про ОУН-УПА на території держави засобами соціальної реклами, відкритих парламентських слухань, документальних та художніх фільмів, книговидання тощо.

Запровадити спеціальний курс вивчення історії ОУН-УПА в усіх навчальних закладах.

Оголосити день створення УПА (14 жовтня, св. Покрови) державним святом.

Мова. Захист та поширення

"Не можна завдати народові більшої шкоди, ніж забравши у нього його мову" - писав Еммануїл Кант. Мова - це більше ніж засіб спілкування. Це те, що відрізняє людей від тварин. Ми мислимо словами. Мова - це невідємна частина ідентичності як народу, так і кожного з нас.

Століття поневолення катастрофічно відбилися на стані української мови. Її забороняли, її насильно уподібнювали до "старшої сестри", її оголошували неіснуючою, їй пророкували швидку смерть... Не зайве нагадати, що лінгвоцид (мововбивство) поєднувався з геноцидом - фізичним винищенням її носіїв.

Сьогодні вже в незалежній Україні є сили, які відкрито замахуються на державний статус української мови. Наша мова сьогодні потребує захисту і державного сприяння. Єдине майбутнє країни вимагає ненасильницької, але негайної українізації суспільства. Ось наша формула: для простих громадян - заохочення, для чиновників - обов'язок. Передусім треба створити природнє мовне середовище для корінної нації. Це дасть можливість колись насильно русифікованим українцям безболісно повернутися до мови предків. Водночас, чиновники, які за 16 років так і не оволоділи державною мовою, мусять навчитися. Не хочуть - покинути державну службу. Це буде хорошим тестом на розумовий розвиток та лояльність до держави, яка їх годує. Така політика протягом двох-трьох років раз і назавжди вирішить занедбане "мовне питання".

Ухвалити Закон "Про захист української мови" замість чинного "Про мови в Українській РСР". Створити Державний комітет мовної політики, відповідальний за захист та поширення української мови.

Регламентувати вживання української мови у ЗМІ відповідно до кількості українців - не менше ніж 78%.

Забезпечити синхронний звуковий переклад державною мовою іншомовних виступів, передач, фільмів на телебаченні та радіо. Здійснювати переклад коштом власників ЗМІ.

Скасувати оподаткування на україномовне книговидання, аудіо- та відео- продукцію, програмне забезпечення.

Увести до всіх вищих навчальних закладів курс "Культура української мови" обсягом не менше як 72 години.

Запровадити обов'язковий іспит з української мови для держслужбовців та кандидатів на виборні посади. Зобов'язати всіх держслужбовців використовувати українську мову на роботі та під час публічних виступів.

Розробити та впровадити україномовне програмне забезпечення для комп'ютерів державних установ, навчальних закладів та вільного продажу.

Інформаційний простір. Звільнення від окупації та державна безпека

Інформаційна безпека - це захищеність інформаційного простору від інформаційної агресії. У деяких країнах, зокрема Росії, існують доктрини інформаційних війн, створені спеціальні структури для розробки і проведення підривних інформаційних операцій. Сьогодні український інформаційний простір зазнає систематичної агресії ззовні і майже тотально контролюється ворожими до України силами.

Коли ввостаннє Ви бачили новий український художній фільм? Як часто Ви чуєте якісну українську музику в маршрутному таксі? Чи можете придбати дитині пристойну українську комп'ютерну забавку? Замислюючись над цими питаннями, Ви розумієте, що живете в умовах інформаційної окупації. Тенденційні, маніпулятивні, а то й відверто брехливі і наклепницькі повідомлення масово поширюються по всіх можливих інформаційних каналах - від комп'ютерних ігор до мильних серіалів, від державних ЗМІ до церкви, від бульварної літератури до дорогих кінострічок, тиражуються газетами, агентствами новин, десятками супутникових телеканалів, сотнями радіостанцій, тисячами Інтернет-сайтів.

Іде цілеспрямоване вживлення викривленого образу України у масову свідомість, дискредитація національних святинь, деморалізація суспільства, відкрито пропагується українофобія та сепаратизм. Це складає смертельну загрозу безпеці громадян, цілісності держави і майбутньому народу.

Хто ж є замовниками і стратегами цієї інформаційної агресії? З одного боку - реваншистські імперські сили, новий путінський імперіалізм, який сподівається ослабити, розколоти Україну і взяти її під каблук. З іншого боку - лібералістичний західний мондіалізм, який у блискучих обгортках всучує нам сумнівні "загальнолюдські цінності" з тою ж таки метою. "Цінності" на кшталт "легких" наркотиків чи теорійок "політичної нації".

Для нейтралізації ворожих підривних впливів та швидкого виправлення небезпечної ситуації "Програма захисту українців" дає чіткий рецепт першочергових кроків.

Доповнити Конституцію України нормою про статус національного інформаційного простору як одного з головних надбань української Незалежності.

Створити громадське радіо та телебачення, конкурентноспроможне українське кіно.

Увести питання захисту національного інформаційного простору до компетенції РНБО. Позбавляти ліцензій ЗМІ, які порушують мовне законодавство, принижують національну гідність українців, поширюють дезінформацію або проводять антиукраїнську пропаганду.

Зобов'язати всі ЗМІ інформувати громадян про власників видань та каналів (для преси - у кожному номері; для ТБ та радіо - щоденно в ефірі).

Збільшити ввізне мито на іноземну поліграфічну, аудіо- та відеопродукцію. Запровадити податок на ретрансляцію іноземних радіо- та телевізійних програмних продуктів, тиражування та прокат музичної і кінопродукції. Спрямувати отримані кошти на розвиток національного інформаційного простору.

Спрямувати кожну шосту гривню з прибутку від прокату іноземної кінопродукції на розвиток вітчизняної кіноіндустрії. Встановити оподаткування на рекламу, що розміщується під час показів фільмів іноземного виробництва, на користь національного кіно.

Встановити пільгове оподаткування у сфері розвитку новітніх інформаційних технологій та сучасних електронних мереж.

Міграція. Право на Батьківщину

До семи мільйонів наших співвітчизників поневіряються на чорних роботах по закордонах. Українці працюють в Італії, Іспанії, Португалії, Греції... Яка причина цього? Бездарні реформи, що нічим не відрізняються від злочинних експериментів над народом, призвели до масового зубожіння. Спекулянти і аферисти штучно підняли ціни на житло до рівня елітних районів Голівуду. Щоб прогодувати свої родини, щоб заробити на купівлю житла мільйони наших співвітчизників змушені були податися на далекі заробітки.

У цей же час, на місце витіснених за кордон українців в Україну масово проникають вихідці з далеких країн. Вони не стають до важкої робити на заводах чи шахтах, натомість окуповують базари, часто вдаються до кримінального бізнесу. За оцінками ООН, в Україну прибуло 7 мільйонів (!) легальних і нелегальних мігрантів, переважно із країн Азії.

З огляду на те, що Україна не має угод про реадмісію з державами-постачальниками мігрантів, а російський північно-східний кордон є відкритим, - угоди, що підписали з Європейським Союзом Тарасюк та Яценюк як Міністри закордонних справ, - матимуть катастрофічні наслідки для українців. Такими діями Україну перетворюють у відстійник для мільйонів мігрантів.

Для чого це робиться? Олігархічні клани завозять для себе дешеву робочу силу та покірний електорат, який не лише відбиратиме в українців робочі місця, але й за миску соціальної зупи голосуватиме так, як накажуть.

Забезпечити пільгові умови для повернення на Батьківщину етнічних українців, яких примусово вивезли на чужину або змусили емігрувати.

Укласти двосторонні угоди про легалізацію заробітчан-українців. Захищати українців за кордоном усіма можливими засобами.

Створити умови для повернення українських заробітчан на Батьківщину, а їхні зароблені гроші і майно вважати інвестиціями, які не обкладаються податком.

Усунути основну причину трудової міграції та демографічної кризи - забезпечити конституційне право на житло кожній українській сім'ї. Зобов'язати будівельні корпорації зводити соціальне житло за доступними цінами.

Посилити охорону державного кордону та перекрити канали нелегальної міграції. Викорінити корупційні схеми незаконного надання громадянства України.

Ухвалити новий Закон про громадянство, згідно з яким громадянство надаватиметься тільки тим особам, що народилися в Україні або є етнічними українцями.

Запровадити єдину систему біометричного контролю (база даних відбитків пальців, сітківки ока тощо) у зв'язку з загрозою міжнародного тероризму. Укласти угоди з іншими державами про повернення нелегалів.

Енергетика. Незалежність та безпека

Загальновідома істина: "Енергетика - кров економіки". Що чекає країну, економіку якої можна знекровити одним поворотом крану? Газовий шантаж, поряд з підтримкою сепаратистських сил і підривною пропагандою у засобах масової інформації - головні напрямки реваншистської політики Путіна. Її головна мета - відродити імперію, розколоти Україну і втягти бодай її частину у нове імперське ярмо.

Енергетична безпека подіями останніх років висунулася на перший план. Російський імперіалізм взяв собі за правило вдаватись до односторонніх і безпідставних підвищень цін на газ для України, пов'язуючи ціну з вимогами поступок з нашого боку.

Минулої зими українці повною мірою відчули наслідки і зрадницьких угод з "Росукренерго" Івченка-Єханурова, і урочистих присяг Януковича знизити ціни на газ для України, як тільки він стане главою уряду. Відчули, коли оплачували квитанції на тепло і світло. Відчують і цього року. Чільники НАК "Нафтогаз України" вже сьогодні заявляють про неминуче підвищення ціни газу для України з $130 до $143 (тобто до 10%) за тисячу кубометрів з 1 січня 2008 року. І, звісно ж, ніхто й словом не обмовився про одночасне симетричне підвищення ціни для Москви на транзит їхнього газу нашою газотранспортною системою. Усім зрозуміло, що весь фінансовий тягар від такого "господарювання" впаде на плечі простих громадян, а власні підприємства олігархів і далі споживатимуть дешевий газ українського видобування. Також очевидно, що вартість енергоносів автоматично потягне за собою і ціни на всі товари широкого вжитку та продукти харчування. Ціни, які і без того щомісяця неухильно ростуть. Чого ж тоді будуть варті усі ці обіцянки жалюгідних соціальних подачок, про які так розпинаються у рекламних роликах "мегаблоків" і "гігапартій"? І до яких пір це триватиме?

До нинішньої катастрофічної ситуації призвели і планомірний економічний та політичний тиск Кремля, і повна неспроможність української влади відстоювати національні інтереси. Лжееліта, яка керує Україною ще з часів КПРС, політично залежить від Москви. Вона тісно економічно пов'язана з російським бізнесом. А хто знає скільки колишніх агентів КГБ сьогодні на гачку у полковника Путіна?

Жодна держава не може миритися з такою брутальною політикою сили. Кожна поступка з боку України лише посилює апетити імперіалістичного Кремля. Тому слід відразу відкинути сподівання на якусь "полюбовну" домовленість, яка дасть на справедливі ціни на газ. Що ж робити Україні?

Встановити жорстку пропорційну залежність цін за транзит російського газу нашою територією відповідно до відпускних цін на газ для України.

Диверсифікувати джерела постачання енергоносіїв: не більше як 30% від одного експортера. Ліквідувати монополію іноземних енергетичних компаній на українському ринку.

Зруйнувати корупційні схеми в енергетичній галузі. Запровадити прозорі тендери на закупівлю обладнання для державних енергетичних підприємств.

Розробити та впровадити новітні енергозберігальні технології в усіх галузях народного господарства. Перейти на контрольно-теплові прилади обліку спожитих енергоносіїв.

Збільшити видобуток власного газу та нафти за рахунок розроблення морських шельфів, в тому числі за кордоном.

Розвивати вугільну промисловість як пріоритетну галузь.

Впровадити державну програму розвитку альтернативної енергетики: дизпаливо з вугілля та ріпаку, біогаз, вітрова та сонячна електроенергія тощо.

Народовладдя. Вільний вибір та рівні умови

Цілком очевидно, що до нинішньої політичної кризи призвела псевдодемократична пострадянська виборча система. По-суті Демократію замінила Технологія. Найцинічніше те, що під виглядом вільного вибору громадян, "грошові мішки" насправді безсовісно маніпулюють масовою свідомістю через неймовірно дорогі рекламні кампанії. Вартість телереклами на цих виборах зросла на 70% порівняно з минулими і сягає 400 американських доларів за 1 секунду(!) трансляції. За оцінками експертів, на цих дострокових виборах політичні партії викинуть на зомбування виборця загалом не менше 2 мільярдів гривень. Але це ще не вся "демократія". Те, що не доробили маніпулятивні технології, помножені на кількість телевізорів, дороблятимуть фальсифікації на дільницях. Добре розуміючи, що шляхом чесних виборів заволодіти мандатом довіри народу стає щораз важче, псевдоеліта придумала для себе безпрограшні закони. Апогеєм стало запровадження свідомо недосконалої партійної системи виборів. Люди голосують за розрекламовані бренди, під вивісками яких найвищий законодавчий орган країни захоплюють фінансові магнати та їх політична обслуга. Саме ця виборча система дозволила перетворити вищий законодавчий орган країни у закрите акціонерне товариство, де контрольний пакет голосів можна банально перекупити. Без кардинальної зміни цієї системи українська "демократія" так і залишиться бутафорією.

Скасувати депутатську недоторканість щодо кримінальних та економічних злочинів.

Обмежити термін дії Верховної та місцевих рад з п'яти до трьох років.

Запровадити нову систему виборів за відкритими списками.

Ввести в Закон про вибори обмеження розміру виборчих фондів партій та блоків - не більше 1 млн. грн.

Заборонити платну політичну рекламу у ЗМІ за три місяці до початку та впродовж всієї виборчої кампанії. Забезпечити рівний доступ усіх учасників виборів до ЗМІ для висвітлення своїх програмних засад, дебатів тощо.

Зобов'язати кандидатів на всі виборні посади вказувати в офіційних біографіях національну приналежність, усі попередні партійні та державні посади, починаючи з радянських часів, погашені судимості.

Забезпечити рівну участь у виборчих комісіях представників усіх політичних сил, що беруть участь у виборах.

Суспільство. Соціальна та національна справедливість

На владному олімпі нашої держави остаточно окопалась замкнута номенклатурна каста. Її генеза сягає ще часів брежнєвського застою.

Саме ця номенклатурна каста, що монопольно "приватизувала" владу, є джерелом дестабілізації суспільства, гальмом розвитку країни та найбільшою загрозою для самого існування держави. За деякими даними (а вони ретельно приховуються від українців) у парламенті V скликання - понад 350(!) мільйонерів). Це пряме порушенння ст. 24 Конституції України, яка забороняє привілеї та обмеження, зокрема, за ознакою майнового стану. Водночас, 94% нардепів - вихідці з радянської партійно-комсомольської номенклатури. Цей факт також трактуємо як порушення прав і свобод громадян за ознакою соціального походження (що суперечить тій же ст. 24 Конституції України). І, нарешті, має місце прихована дискримінація українців за етнічною ознакою. Адже, лише 37% відсотків нардепів визнають себе українцями, коли, за останнім переписом, українці становлять 78,5% населення власної країни. А це - не лише пряме порушення Конституції. Це - цинічне блюзнірство стосовно Нації, яка пережила Голодомор!

Ще на зорі Незалежності яскравим прикладом тотальної інфільтрації іноземної агентури в українській владі стала безглузда з будь якого огляду здача ядерної зброї. На жаль, українське суспільство не насторожив той факт, що цей акт державної зради пліч-о-пліч з відвертими комуністами-українофобами вчиняли і новоспечені "націонал-демократи". Безсумнівна присунність колишньої агентури КГБ СССР в усіх органах української влади та різнокольоровому з вигляду політикумі є перманентною загрозою для України та українців.

Провести люстрацію влади за принципом трьох "К" (комуністи-кадебісти-кучмісти). Усунути від влади держслужбовців, які працювали на керівних посадах в компартії СРСР та агентуру КДБ.

Встановити обов'язкову перевірку держслужбовців та кандидатів на виборні посади з допомогою поліграфа ("детектора брехні") на причетність до корупційних дій, співпраці з іноземними спецслужбами та подвійного громадянства.

Повернути в паспорті та свідоцтві про народження графу "національність".

Винести на всенародне обговорення проект Закону про пропорційне представництво в органах влади українців та представників національних меншин.

Перевірити законність приватизації усіх великих підприємств. Ухвалити Закон про стратегічні підприємства і заборонити їхню приватизацію.

Заборонити торгівлю землею сільськогосподарського призначення. Надавати землю у довгострокову оренду українським громадянам з правом її родинного успадкування. Встановити кримінальну відповідальність за незаконну зміну цільового призначення сільськогосподарських земель.

Відновити ядерний статус України. Припинити участь України в ЄЕП. Вийти з СНД. Вивести російські війська з Криму.

Затверджено XVIII З'їздом ВО "Свобода" 5 серпня 2007 року
Sidebar Ad 3

FACEBOOK